- напрямити
- направля́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
напрямити — див. напрямляти … Український тлумачний словник
напрямити — [напр ами/тие] мл у/, ми/ш, миемо/, миете/, мл а/т ; нак. ми/, м і/т … Орфоепічний словник української мови
напрямити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напрямлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напрямити … Український тлумачний словник
напрямлення — я, с. Дія за знач. напрямити … Український тлумачний словник
напрямувати — у/ю, у/єш, док., діал. Напрямити … Український тлумачний словник